Відомо, що проблема необхідності ідентифікації клієнтів контрагента стала достатньо болючою для учасників вітчизняного фондового ринку практично з моменту виникнення законодавчих новацій, пов’язаних із запобіганням та протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

При цьому найбільше від цієї норми потерпали саме торговці цінними паперами – на відміну, наприклад, від банків, що не зобов’язані проводити моніторинг клієнтів отримувача. (Нагадаємо, що відповідно до ст. 64 Закону України "Про банки та банківську діяльність" на банки покладено обов'язок ідентифікувати: клієнтів, які відкривають рахунок у банку; клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу; клієнтів, які здійснюють операцію з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50 тис. грн.; осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів. При цьому, клієнтом банку відповідно до ст. 2 того ж Закону є будь-яка особа, що користується послугами банку. Тобто, банк ні заздалегідь, ні згодом не ідентифікує клієнтів інших банків або фінансових установ.)

Крім зрозумілих незручностей, до яких професійні учасники ринку вже, мабуть встигли звикнути з 2004 року, вимоги щодо завчасної ідентифікації клієнтів контрагента приводили до гальмування розвитку організованого сегменту національного ринку цінних паперів, до практичної неможливості заснування дійсно дієвого та ефективного біржового ринку за загальновизнаними в світі технологіями, що пов’язуються із так званим «ринком заявок» та Інтернет-трейдингом. Анонімність торгів, масовість учасників торгів, безадресність заявок – всі ці переваги, що дають можливість сформувати дійсно справедливу ціну на провідних фондових біржах світу – було досить важко, а насправді фактично неможливо впровадити в Україні через жорсткі вимоги до провадження фінансового моніторингу учасниками біржових торгів.

Саморегулівна організація Асоціація «Регіональний Фондовий Союз» (та Асоціація «Українські Фондові Торговці», що є її правонаступником) майже 2,5 роки активно, системно та послідовно доводила до державних органів позицію ринку щодо невідповідності цієї норми реаліям функціонування національного фондового ринку.

Позиція Асоціації щодо недоцільності ідентифікації клієнтів контрагента для торговців цінними паперами є широко відомою на ринку завдяки системній концепції, що стосується реформування та модернізації національного ринку цінних паперів, підготовленою за участі Асоціації. Програмний документ «Основні напрями вдосконалення нормативної бази фондового ринку в Україні» під авторством Бурмаки М.О. та Антонова С.М. був підтриманий на засіданні Консультаційно-експертної ради ДКЦПФР 27.11.2008 р., оприлюднений в офіційному виданні ДКЦПФР «Цінні папери України» (№ 48 (540) від 11.12.2008 р.), положення цієї концепції були використані в Звіті про діяльність Консультаційно-експертної ради Комісії у 2008 році, затвердженого рішенням Комісії від 06.04.2009 року № 364.

Нарешті копітка діяльність Асоціації шляхом проведення та участі в круглих столах, численних обговореннях з учасниками ринку та регуляторами дала своєї взнаки.

24.06.2009 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з Державними комітетом з фінансового моніторингу, було прийнято рішення про затвердження роз’яснення стосовно здійснення ідентифікації під час провадження професійної діяльності з торгівлі цінними паперами. Це роз’яснення дає можливість торговцям цінними паперами не ідентифікувати клієнтів контрагента та нарешті впорядкувало це проблемне для ринку питання.

На погляд Асоціації, це роз’яснення повністю відповідає сподіванням фондового ринку, є нашою спільною перемогою та демонструє конструктивність ДКЦПФР, обізнаність в актуальних проблемах учасників ринку та схильність до врахування їх інтересів.

Вважаємо, що це є дійсно рішучим кроком нового керівництва Комісії, що дає змогу позиціонувати його як реформаторське, лояльне до ринку та спрямоване на побудову сучасного те ефективного ринку цінних паперів, якого заслуговує наша країна.